Руслан Рябошапка: з НАЗК в крісло Генпрокурора

Руслан Рябошапка був призначений заступником глави Офісу президента України 21 травня, одразу після інавгурації Зеленського. 

Це важливо: Луценко на вихід: скільки справ провалив генпрокурор і хто буде його наступником

23 липня глава держави розповів, що розглядає кандидатуру Рябошапки на посаду генерального прокурора.

Це один з варіантів, один з претендентів. З самого початку моєї президентської кампанії я говорив, що Рябошапка крутий спеціаліст, я бачу його одним з претендентів,

– наголосив Зеленський.

Що відомо про нового генпрокурора Руслана Рябошапку – далі у матеріалі журналістів 24 каналу.

Біографія Руслана Рябошапки

Сім’я та освіта: цікаві факти

Руслан Рябошапка – 42-річний політик та юрист. До призначення на посаду генпрокурора працював заступником глави Офісу Президента Володимира Зеленського, де відповідав за правовий блок і відносини глави держави з судами.

Вищу освіту здобув за спеціальністю правознавство у тепер вже неіснуючому приватному українсько-ізраїльському Міжнародному Соломоновому Університеті в Києві.

Читайте також: Оголошено новий склад Кабінету Міністрів України

Рябошапка одружений з юристкою Олесею Бартовщук, яка працює у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) в французькому Страсбурзі. Пара виховує трьох синів – Тимура, Луку та Марка. Усі вони мають громадянство Франції та живуть з матір’ю на території ЄС.

Кар’єра: де встиг попрацювати Рябошапка

Після закінчення університету в 1998 році Рябошапка працював на різних посадах в Державному департаменті з питань виконання покарань та влаштувався у Міністерство юстиції. Робота у відомстві затягнулась на 12 років. Саме там політик і сформувався як фахівець.

Цікаво: В Адміністрації Президента готують наступ на корупцію

У Мін’юсті Рябошапка пройшов шлях від головного спеціаліста до начальника Департаменту законодавства про правосуддя, правоохоронну діяльність та антикорупційну політику.

У 2010 році отримав звання Заслуженого юриста України. У цей же рік його призначили директором новоствореного Бюро з питань антикорупційної політики Секретаріату Кабінету Міністрів, який очолював Микола Азаров. Але вже у лютому наступного року уряд ліквідував цю структуру. За однією з версій, причиною стало те, що корупціонерів почали шукати «не там, де треба».

Після закриття Антикорупційного бюро Рябошапка і далі відповідав за ті самі питання – але вже у статусі заступника керівника Департаменту юридичного забезпечення апарату Кабміну. «Польової» боротьби з корупцією у його роботі було мало – чиновник нікого не «ловив», не затримував і не контролював чиюсь діяльність. Проте, Рябошапка став одним з провідних в Україні авторів правових норм із запобігання та недопущення хабарництва у системі органів виконавчої влади.

Коли ж восени 2013 року на вулиці міст почали виходити незадоволені політикою Януковича люди і в країні розпочався Євромайдан, Рябошапка пішов з уряду Азарова. 

Вам буде цікаво: Радник Трампа сподівається на хороші відносини між Рябошапкою та генпрокурором США

Роботу він знайшов у неурядовій організації Transparency International Україна, де півроку займався антикорупційними питаннями.

Після перемоги Революції гідності у 2014 році юрист повернувся до рідного Мін’юсту, де обійняв посаду заступника міністра Павла Петренка. У жовтні Рябошапка вдруге у звільнився з Міністерства юстицію. Можливо, цього разу назавжди.

Через півтора року, у березні 2016, правознавець став членом Національного агентства з питань запобігання корупції. Там він займався питаннями антикорупційної політики та запобігання конфлікту інтересів.

Рябошапка разом з керівництвом НАЗК

Однак у червні 2017 року Рябошапка написав заяву про звільнення і пішов з НАЗК з гучним скандалом. Він звинуватив голову органу Наталію Корчак у неефективній роботі, небажанні вирішувати проблеми агентства та зволіканні з перевіркою електронних декларацій прем’єра Володимира Гройсмана та інших міністрів.

Співпраця з Зеленським: як Рябошапка потрапив у команду президента

Подейкують, що Руслана Рябошапку у команду кандидата в президенти Володимира Зеленського привів Андрій Богдан, нинішній глава Офісу Президента. 

Сам Зеленський напередодні другого туру президентських виборів представив Рябошапку як головного спеціаліста з правоохоронної та антикорупційної політики у своєму штабі.

Після перемоги на виборах Зеленський призначив юриста заступником глави Офісу Президента. На цій посаді Рябошапка курував антикорупційні питання і Національну раду у боротьбі з корупцією при президенті.

Щодо ініціатив, то Рябошапка лобіює скасування «поправок Лозового» в кримінальному кодексі. Вони вводять низку обмежень для слідства: скорочують термін досудового розслідування, вводять проведення експертиз тільки за рішенням суду і так далі. Також Рябошапка виступає за посилення захисту свідків і викривачів у справах про корупцію, адже в іншому випадку вони бояться свідчити на хабарників.

Декларація Рябошапки: яким статками володіє представник Зеленського

Останній раз Руслан Рябошапка подавав електронну декларацію в березні 2018 року за попередній 2017 рік. Згідно з нею, він власної нерухомості немає. Проте, його дружина Олеся є власницею:

• квартири площею 150 метрів квадратних в елітному селі Нові Петрівці на Київщині (співвласниця);
• земельної ділянки площею 318 метрів квадратних в селі Нові Петрівці на Київщині (співвласниця);
• житлового будинку у Франції площею 145 метрів квадратних;
• земельної ділянки площею 440 метрів квадратних у Франції.

Їздить Рябошапка на автомобілі Volvo XC90, а його дружина – на Volvo XC70.

Читайте також: Е-декларування для всіх: яке покарання передбачено за несплату податків

Зарплата за 2017 рік, яку Рябошапка отримував в Національному агентстві з попередження корупції, склала 414 тисяч 147 гривень. Зарплата його дружини в Європейському суді – майже 3 мільйони гривень.

Окрім того, Рябошапка отримав дохід від відчуження рухомого майна майже на 400 тисяч гривень. Окрім того, Олеся Бартовщук брала в Страсбурзі кредит на суму в 430 тисяч гривень.

Що каже Рябошапка про Генпрокуратуру?

Рябошапка не був багатослівним щодо роботи Генпрокуратури. Проте він дотримується таких основних думок: 

• генерального прокурора необхідно змінити;
• ГПУ має очолити не політик, а професіонал з вищою юридичною освітою і відповідним стажем роботи в правоохоронних органах;
• найкраще ліквідувати Генеральну прокуратуру як орган, а її основну функцію – державне обвинувачення – передати Мін’юсту.

Важливо: Що чекає Луценка після відставки: версія експерта