Ключі до розгадки української історії приховані десь у буремних подіях 1917-1921 років.
1918 рік був напруженим. На фото – представники Київської буржуазії, яким «пощастило». Вони на громадських роботах (іншим пощастило менше – їх розстріляли). Війська Муравйова згодом відступили. Російська агресія є реальною загрозою, як і сто років тому.
Читайте також: Протест власників авто на «єврономерах» у Києві: озвучено вимоги учасників акції
Порошенко, як не крути, типаж ближче до Петлюри. Зі своїми складностями. І маршал Айхгорн (тепер в особі Курта Волкера) певно подумує: напевно, треба Скоропадський. З цим кредити не відіб’єш.
Тим часом на Заході Бачинські та Петрушевич говорили про Установчі збори – Конституанту. Схожа риторика в Тимошенко. Експерти, «світила» сидять і творять «новий суспільний договір». Хочуть парламентську республіку та всенародний референдум. Головне – не відірватися від реальності в жорстких умовах XXI століття.
Євробляхери – махновці нашого часу. На тачанках з балтійськими номерами. Непогані хлопці. Проте в їх лави можуть пройти і свої Льови Задови – контрабандисти, наприклад, які проти поправки 479.
Чи агенти охранки з Банкової-Володимирської, які включають в порядок денний гасла з арсеналу політичних розборок – геть Продана, геть Авакова, геть Гройсмана. Хоч ніби ж борються за легалізацію засобів пересування. Закони республіки їм не подобаються – то і не виконують. «Народ веселый». Потужна сила, але мають поставити заслони від Азефів.
Віталій Скоцик – «брати-хлібороби». Ніби прогресивні та часто їздять на Захід. Проте в пам‘яті – золоті часи Речі Посполитої, яка постачала пшеницю в Нідерланди за талери, а не за гарантії Брест-Литовського миру.
Й ідейні хлопці та дівчата з добробатів, які борються за свої ідеали, чим викликають косі погляди з боку політичної богеми.
Читайте також: Розмитнення старого авто буде дорожчим за його європейську ціну, – Мартинюк
источник: 24tv.ua