Якщо треба, Вакарчук стане прем'єр-міністром

Майже одразу після інавгурації Володимира Зеленського на українському політичному ландшафті з'явилась нова партія із великими амбіцями щодо влади і змін в державі. Про створення партії «Голос» Святослав Вакарчук, який багатьох розчарував своєю мовчанкою щодо можливої участі в президентській кампанії-2019, оголосив на київських пагорбах поблизу залишків Десятинної церкви. 8 червня у задушливому приміщенні музею був презентований список кандидатів на депутатський мандат. На той момент рейтинг «Голосу» складав менше 1%. Уже за місяць підтримка постійно зростала і сягнула свого максимуму — 8,3%, однак наприкінці червня соціологи групи «Рейтинг» зафіксували падіння до 7,2%. Таким чином, «Голос» пропустив уперед «Європейську солідарність» Петра Порошенка.

«Голос» міцно асоціюється із Святославом Вакарчуком. Але головою партії є Юлія Клименко, яка певний час працювала заступницею міністра економіки Айвараса Абромавичуса. Наразі на неї покладена важлива функція — від нуля розбудувати політичну силу і привести команду до Верховної Ради.

ТСН.ua зустрівся з Клименко у затишній кав'ярні поблизу будівлі Конституційного суду України, коли під його стінами відбувавася протест через розгляд подань щодо можливого скасування законів про декомунізацію та люстрацію чиновників часів правління Віктора Януковича. Партійці Вакарчука прийшли на протест без своєї політичної символіки, пояснивши це тим, що обрана для цього нагода не потребує агітації. У розмові Юлія Клименко розповіла про партійні апетити «Голосу», створення коаліції і роль Віктора Медведчука, «Опозиційна платформа — За життя» якого нарощує підтримку серед виборців східних та південних регіонів.

Про партію

— Давайте почнемо розмову про ідеологію партії «Голос»?

— Ми тяжіємо до ліберальних цінностей, ліберальної економіки. Ми правоцентристи, якщо класично говорити. Але у світі стає менше партійної ідеології, рамки сильно розмиваються, і додаються ідеї із інших ідеологій. Наша головна ідея, щоб велика кількість молодих людей, які мають державницьку позицію та імплементують українські інтереси, могла потрапити до парламенту. З одного боку, у нас є чітка ідеологія, але ми не хочемо фокусуватися на чомусь одному, готові відстоювати конкретні реформи та пріоритетні законопроекти, і ми не відступимо. Але є червоні лінії, від яких ми не готові відступатися: справедливість для всіх (це судова реформа, антикорупційна, велика комплексна правоохоронна реформа), рівні правила в бізнесі та економіці, європейська інтеграція і національна безпека. За ці лінії ми виходити не можемо. Ми готові говорити глибоко і професійно зі всіма проукраїнськими силами. Все залежить від того, де ми будемо: в опозиції чи при владі.

— У вас є конкретний план розбудови партії і місцевих осередків?

— У нас є ціла велика концепція та презентація розвитку партії на наступні п'ять років. У нас є люди в списку, які були партнерами в McKinsey, і вони разом із нашим політичним крилом, у якого багато досвіду у розбудові політичних партій, розробили стратегію розвитку «Голосу». Але спочатку ми обговоримо її всередині, а далі оприлюднимо для загалу. Там є і партійні осередки, і навчання кандидатів у партію і членів партії. Цим всім будемо займатися, починаючи від 22 липня. Ми взагалі від самого початку мали приціл більше на місцеві вибори. Якби все було б за графіком і не було дострокових виборів, то ми б спочатку займались місцевими осередками, а оскільки парламентські вибори перенесли, то ми були вимушені спочатку займатися виборчим процесом, а потім уже розбудовою партії.

— У вас виникають конфлікти в штабі?

— Оскільки люди в штабі зібрались із блискавичною швидкістю в доволі короткі терміни, виникають різні міжлюдські ситуації. Але це не тому, що люди не підтримують партію чи ідеологію. Це швидше через персоналії. У нас в штабі працює десь 70-80 людей, які прийшли із різних сфер, підходами, рівнем. Безумовно бувають різні тертя, але ми їх вирішуємо в поточному режимі. У нас навіть є окремий HR, який займається побудовою справжньої спартанської команди.

— Де будуть ці люди після виборів?

— Хтось повернеться назад у бізнес, хтось — до громадської діяльності, хтось піде в парламент, інші будуть розвивати партію і підуть на місцеві вибори. Кожний знайде своє місце, більш, ніж достатньо.

Про судову реформу і повзучу безвідповідальність

— Давайте перейдемо до сьогоденних проблем. «Голос» прийшов під стіни КСУ. Для чого?

— Ми категорично проти того, щоб закон про люстрацію взагалі якось переглядався. Ба більше, ми вважаємо, що його треба уточнити і, можливо, навіть посилити. Майнова люстрація, яка фактично провалилась, повинна бути реанімована і впроваджена, але ми категорично проти того, щоб на посади повертались люстровані або, скажімо так, недолюстровані.

— Які Ви бачите ознаки провалу процесу люстрації?

— Ми не бачимо провалу процесу люстрації. Ми бачимо, що наразі Конституційний суд намагається її скасувати. Якщо люстрацію скасують, на посади повернуться всі ті, хто працював під час Януковича, до нього, корупціонери, крадії, зрадники, хто продавав Україну багато років. Старі політики зайдуть на старі місця. Цю тенденцію вже зараз видно. Повернувся активно в політику (Віктор) Медведчук, чесно кажучи завдяки Петру Порошенку. Він привів його назад в українську політику. Ба більше, він його зробив олігархом. Медведчук зараз є не тільки бізнесменом, не тільки впливає на політику, але й ще купив медіа. Це той цикл, який створив нового олігарха. Замість боротьби з теперішніми олігархами, за часів влади і уряду Порошенка було створено нового олігарха та ще й із пропутінським порядком денним.

Ми вважаємо ситуацію, коли ці люди повертаються в політику або на державну службу, або якимось чином намагаються взагалі повернутися до України, неприпустимою. Як можна було зареєструвати людей, які не мешкали в Україні останні п’ять років, є антиукраїнськими і працювали на режим Януковича. Тепер вони реєструються кандидатами у депутати. Це нонсенс.

— Наскільки для Вас юридично сильний доказ, що Клюєв нібито всі ці роки мешкав в окупованому Донецьку?

— Мені все рівно де він жив – він працював на режим Януковича. Він був топ-чиновником часів Януковича. Як він взагалі може працювати у парламенті і претендувати у майбутньому на виконавчу владу. Можна робити rule-by-law, а можна робити rule-of-law. Нам треба робити останнє, щоб не стаття викручувалась на користь якоїсь людини, яка сьогодні заплатила або має політичний вплив, а щоб закони працювали за своєю суттю. 

— Як Ви плануєте посилити люстраційне законодавство?

— Це будуть безумовно законодавчі ініціативи. Закон про люстрацію треба залишити в тому вигляді, в якому він є. Він пропрацював п’ять років. Ми бачимо де є прогалини, можливості для посилення. Тепер його слід доробити для кращої імплементації. Бо тоді його ухвалювали в дуже хаотичному режимі.

Ми запропонуємо законопроект із правками.

— Окружний адміністративний суд скасував рішення Київської міської ради щодо перейменування проспектів на честь Степана Бандери і Романа Шухевича в межах виконання закону про декомунізацію.

— Ми категорично проти скасування закону про декомунізацію. Те, що Окружний суд ухвалює рішення щодо повернення старих назв – нонсенс. Це політичні рішення. Якщо парламент вирішив, що ми йдемо шляхом декомунізації, як суд може оскаржувати це рішення – важко сказати. Як ви знаєте Окружний адмінсуд Києва і Баришівський райсуд – це найбільш «гуманні» суди у світі. Вони роблять що хочуть. Це теж прецендент. І тут я повертаюсь до старої влади, яка не зробила свою домашню роботу з реформи судів. Якби цей процес був доведений до кінця, зараз би корумповані судді не піднімали голів так, як вони це роблять останнім часом, коли у міжсезоння (нова влада ще не прийшла, а стара ще не пішла) намагаються заробити якнайбільше грошових, моральних, політичних дивідендів. Це недореформовані суди.

— Ви вважаєте ці процеси реваншом?

— Це не повзучий реванш, а повзуча безвідповідальність. Реванш – це щось одномоментне. Зараз маємо просто наслідки того, що не проводилась системна робота з реформування країни. Я бачу причинно-наслідковий зв'язок, який призвів до ситуації, коли ми замість того, щоб бути на роботі, стоїмо під КСУ і вимагаємо, щоб Конституційний суд подумав і не скасував люстрацію і декомунізацію, що було основними вимогами Майдану. Люди ходили на Майдани за гідністю і справедливістю. Зараз гідність і справедливість вбивається.

Судова реформа – це реформа номер один, як і державне управління. Я вже не кажу про прокуратуру, СБУ. Нещодавно я повернулась із харківського містечка Богодухів, де мешкає 12 тисяч людей. Питаю: «Яка проблема для вас основна: газ, платіжки?» Вони кажуть, що їх хвилює відсутність справедливості. Вони не можуть нічого добитися ні в ДФС, ні в Держархбудінспекції, ні в місцевій адміністрації, ні в судах. Все прогниле і корумповане. Їм нікуди йти зі своїми бідами. Людей цікавить справедливість та рівні правила для всіх.

— На вашу думку, судову систему треба повністю знищити, перезапустити, реформувати?

— Із кваліфікованими людьми є великі проблеми. Все починається з освіти – не вистачає кваліфікованих суддів і немає історичної якісної системи освіти для суддів, коли юрист має перетворитися на справедливого суддю і поставити інтереси людей над своїми. Реформування повинно йти двома паралельними шляхами. По-перше, маємо готувати молодих людей, які знатимуть, що вони за 5-10 років працюватимуть суддями. Для роботи вони мають якісну освіту і кваліфікацію. По-друге, ми повинні перезавантажити всіх суддів, які є. Просто все скасувати не можна. Закрити всі суди, щоб зупинилась країна? Так не можна. Ми зараз бачимо, що в деяких судах немає понад 50% кадрового наповнення. Країна не може зупинитися. Ми пропонуємо перезавантаження судів, але не через систему, коли судді обирають суддів, повинна бути громадськість і міжнародні експерти як частина номінаційної комісії. Повинна бути комісія, яка абсолютно перезавантажить усі суди. Це складна і дуже тривала робота, бо суддя завжди призначить знайомого суддю. Вони завжди знайдуть між собою зв’язки та порозуміння. Така собі цехова змова.

— За умов, озвучених вами, за який період вдасться завершити судову реформу?

— Ми вважаємо, що два-три роки достатньо. Це буде така сама реформа децентралізації як об’єднання територіальних громад. Тільки-но люди побачать успішні приклади – реформа піде швидше. Так і з судами. Якщо ми не почнемо – ми не завершимо. Це не буде проста реформа, тому що судді люди кваліфіковані і вони одразу побіжуть до судів. Тому все повинно бути чітко виписано. Треба брати кваліфікованого HRа, юристів. Тоді кількість оскаржень буде набагато меншою.

— Чи є в «Голосі» юристи, які здатні зайнятися судовою реформою?

— У нас є дуже багато юристів. Ми свідомо йшли на те, щоб у нашому списку, особливо в прохідній частині, було достатньо юристів. Це і Олег Макаров, Андрій Осадчук, Олександр Курдидик, який, скоріше за все за станом здоров’я відмовиться вді парламенту. Є Олександра Устінова, Ярослав Юрчишин, які багато працювали в антикорупційній сфері. У нас є достатньо людей, які знають не тільки як виписати закони, але й як імплементувати його.

— Їхні особисті якості дозволять протистояти, як ви сказали, суддівській гідрі?

— Я думаю, якщо вони стільки років цьому протистоять, із цим проблем не буде.

Про коаліцію

— Ви себе бачите після потрапляння до парламенту у коаліції чи опозиції?

— Давайте доживемо до 21 липня, подивимось як у нас закінчаться вибори і після цього будемо будувати коаліції. Політичний ландшафт міняється і може бути все що завгодно. Ми бачимо як зростає «Опозиційна платформа», на жаль. Вони ростуть швидшими темпами, ніж інші політичні партії. Це якраз і є реванш тих, хто запустив цих політичних зомбі на політичну арену. Вони, як я розумію, відбирають більшість електорату в «Слуги народу». Ті, хто коливались і голосували за «Слугу народу», тепер чітко переходять до «Опоплатформи».

— Як ви це пояснюєте?

— Ідеологія «Слуги народу» і Зеленського була досить широкою і багато людей придумали для себе щось своє. Вони проголосували за нове – за Зеленського. А тепер, коли Зеленський їде в Канаду, в Європу або підтверджує свою проукраїнську позицію, ті, хто думали навпаки, починають відходити і йти до «Опоблока». Я думаю, що це тенденція для Сходу і Півдня чітко виражена.

— Під час вашого візиту до Харківської області які настрої ви там помітили?

— 25% місцевого населення конкретно міста Богодухів проголосувало за «Опоблок». Там дуже потужна РПЦ, яка промиває мозок місцевому населенню. Також їм розказують, що прийде Бойко і газ знизить вдвічі. Це дві тези, чому люди голосують за «Опоблок». У Харківській області є тенденція така (це мені сказали не на мікрофон), що багато тих, хто асоціюється зі «Слугою народу» в мажоритарних округах, є колишніми регіоналами або колишньою партією влади. Чому у нас такий маленький список мажоритарників? Ми розуміли, що не встигнемо оцінити, хто є ці люди. Це було фізично неможливо. Політична партія була створена у травні і набрати гідних людей навіть протягом одного місяця практично неможливо.

— Повернемось до питання коаліції. Між штабами ведуться перемовини з цього приводу?

— Жодних.

— У вас є конкретні вимоги до «Слуги народу» щодо створення коаліції.

— Коаліція може бути створена на основі наших цінностей та принципів, які відображені в нашій програмі. Ми готуємо зараз зі свого боку частину коаліційної угоди. Уже потім будуть дискусії між партіями, хто готовий підтримати або ні такий порядок денний. Він повинен бути на користь української держави. Ми готові максимально конструктивно співпрацювати, але тільки з проукраїнськими силами.

— Тези, які лунають зараз із Банкової, зокрема від Андрія Богдана, про які позицію свідчать?

— Наскільки я розумію те, що стосується другої державної мови, уже було сказано, що це приватна позиція Богдана. Я дійсно думаю, що це приватна позиція Богдана, але вона, на жаль, шкодить репутації Зеленського і партії «Слуга народу». Коли ти стаєш державним діячем, у тебе вже немає приватної позиції. Ти можеш це говорити тихо на кухні дружині, але на мікрофон і на публічних заходах ти говориш тільки спільну позицію Адміністрації президента і партії, яка буде представником АП в парламенті. Це помилки, можливо, через політичну недосвідченість, можливо, вони мають якесь інше підґрунтя. Так не можна. Приватної позиції на державній службі не існує.

— Ви розглядаєте ВО «Батьківщина» своїм коаліціянтом?

— Ми не розглядаємо зараз ніякі союзи і хочемо мати мінімальне відношення до старих політиків. Все можна змінити, окрім думок в голові. Мені здається, що старі політики просто не можуть думати інакше. Одна справа дивитися на лідерів, а інша – дивитися на список. Ніколи не дивіться на лідера. Він повинен бути драйвером процесу, але потрібно дивитися, хто буде драйвером процесу і ухвалювати рішення, працюватиме в парламенті, уряді.

— Як ви оцінюєте кандидатів у списках, які прагнуть до парламенту. У багатьох відсутній досвід.

— У нас настільки слабка культура парламентаризму, що вони нічого не втратять. Але досвід повинен бути фаховим. Якщо він юрист, то фаховий юрист. Якщо він економіст, то повинен бути фаховим економістом. Не може бути просто гарна людина. Гарна людина – це не професія. Люди, які заходять в парламент, повинні мати експертизу. Можливо, не в державному секторі, можливо, не в політиці, а в бізнесі, наприклад, то вони повинні бути професіоналами. За все хороше парламент не працює. Там потрібно розглядати конкретні законопроекти, концепції. У нас уже були парламенти з гарними людьми і чим це все закінчилось?

— На які комітети у ВР претендуватимуть нардепи від «Голосу»? Бюджетний може бути вашим?

— Не так сильно, щоб ми претендували на Бюджетний, скоріше Економічний, бо там проходить економічна політика і її формування. Ми будемо претендувати на бюджетний, скоріше економічний, бо там проходять економічна політика і її формування. Ми будемо претендувати на регламентний, антикорупційний комітети. Подивимось якою буде фінальна композиція політичних сил.

— Це не надто грошовиті комітети.

— Нам однаково де працювати. Зарплатня народного депутата буде однаковою, незалежно від того, в якому ви комітеті. Всі наші кандидати знають, що грошей не буде.

— І вони погодились на таку зарплатню?

— Погоджуються. Ті, хто не погоджується, не пішов до нас. У нас список був набагато більшим. В останній момент люди говорили, що залишаються у бізнесі через хорошу зарплатню.

Про майбутнє в Раді

— Вам не здається, що проти «Голосу» ведеться інформаційна кампанія?

— Мені не здається. Ми це знаємо, бачимо. Це цілеспрямована і проплачена інформаційна кампанія. Ми знаємо. хто її веде. Ми це бачимо не тільки на рівні телебачення, а на рівні промивання мозку людей через церкви. Як тільки наш рейтинг почав рости і ми стали реальними конкурентами деяких політичних сил, вони почали з нами активно боротися на інформаційному полі чорного піару.

— На які больові точки ваші конкуренти на виборах можуть тиснути інформаційно?

— В основному по лідеру партії. Закидали, що Святослав не має команди і як він працюватиме. Ми показали потужну команду. І це тепер нічим крити.

— Святослав претендуватиме на посади в ВР або уряді?

— Якщо йому треба буде стати прем’єр-міністром, він не відмовляється від цього, і він стане прем’єр-міністром. І буде працювати. Якщо у парламенті, йому найбільш за все подобається зовнішньополітичні питання. Можливо, це буде Комітет з питань зовнішньої політики. Культурні, освітні питання також можуть бути.

— А керівництво парламентом?

— Ми це ще не обговорювали.

— Можливо, ви як голова партії хотіли б у президіум?

— Давайте подивимось на те, хто пройде і на що буде претендувати. Я розумію, що у нас буде один віцеспікер від «Опоблоку». У мене є таке відчуття. Це буде велика проблема. Ми вже мали з вами ситуацію, коли ця людина (Віктор Медведчук – Ред.) була віцеспікером і керувала парламентом і фактично зробила державний і політичний переворот.

— Щодо зовнішньої політики вам не вдалось залучити до команди фахових дипломатів.

— В останній момент люди відмовились. Нам не вдалось їх переконати піти в парламент. Вони з нами активно працюють як експерти.

— Назвіть прізвища.

— Ми активно намагались залучити Кулебу у список, але він відмовився, бо він фаховий кадровий дипломат і змінити для нього кар’єру – це достатньо великий челендж.

—  Клімкін?

— Він є чинним міністром, а ми розмовляли з багатьма чинними міністрами, вони державні службовці, тому не можуть займатися політикою.Це абсолютно справедлива і правильна позиція. Ти не можеш бути в перегонах і паралельно бути міністром: або звільняйся і долучайся, або залишайся міністром. Ми вважаємо, що Клімкін –  достатньо професійний міністр і багато зробив для України. Не знаю, чому виник такий конфлікт із Зеленським. Він кваліфікований.

— Павло Клімкін анонсував створення політичної команди. «Голос» до цього не причетний?

— Я розумію, що це йшлось про місцеві вибори в Києві і мерство. Зараз політичну команду створювати можна на наступний цикл парламентських виборів, або для того, щоб взяти участь у місцевих виборах і йти згодом на президентські і парламентські вибори.

— Він може йти на мера Києва як висуванець від «Голосу»?

— Я думаю, що ми можемо про це поговорити. Я не знаю, наскільки Павло розуміє, що таке мерство.

— Каналізація, прорвані труби…

— Абсолютно. Це такий міцний господарник. Із одного боку, це політична особа і повинна бути знаною. А з іншого, або команда повинна бути дуже серйозна і кваліфікована і заточена на виконавчу владу, на господарство. Київ із усіма його проблемами – це каналізація, дитячі садки, незаконні забудови, на які дозвіл видали десять років тому, а ви як мер відповідаєте і цькують вас.

— Предметні розмови були?

— Ні. Ми не говорили предметно. Коли Павло завершить свою політичну кар’єру або продовжить її в іншому статусі, тоді можна буде про щось говорити.

— Ми говорили про зростання рейтингу «Опозиційної платформи». Які у вас цифри?

— Ми свої 8,5% маємо.

— Ви збираєтесь обганяти Медведчука-Бойка?

— Ми будемо дуже старатися, бо це питання не «Голосу», а національної безпеки.

— Ви отримали у кількісному вимірі електоральний ефект від «Туру змін»?

— Ми молода партія і бренд. Для того, щоб люди знали, що така партія існує, зазвичай на це потрібно від 12 до 24 місяців. Якби це були вибори в жовтні, то ми б це могли робити не так інтенсивно, а оскільки вибори у липні і ми мусимо їздити інтенсивно, то ми за півтора місяця об’їдемо 300-400 містечок, щоб люди знали, що така партія «Голос» є, яка її програма і люди.

— «Голос» на місцеві вибори буде йти?

— Так, без варіантів.

— Є інформація, що їх проведуть восени цього року…

— Так, на жаль. Ми будемо проти. По-перше, країна не може мати три серії виборів в один рік. Це з точки зору політичної і макроекономічної стабільності для України дуже важко. По-друге, давайте оговтаємось, подивимось на політичний ландшафт і далі підемо на вибори. Чому поспішати? Чому ми повинні бігти на місцеві вибори? Людям на місцях важливо подивитися на кандидатів. На місцях не можна десантувати когось із Києва, вони придивляються до когось зі своїх. Для того, щоб люди розібрались, що це за кандидати. Особливо це актуально в ситуації, коли фактично заходять дві повністю нові партії і ведуть за собою нових людей, треба дати українцям час розібратися.

Розмовляв Дмитро Андрійченко

источник: tsn.ua