Спорт новости в ОдессыТуризм – кращий відпочинок. Саме таким було одне із найпопулярніших гасел тих часів. А як по-іншому? За кордон не виїдеш, то хоч так: підкачався – і гайда у мандри із туристичним спорядженням. Воно ж бо таке важелезне, просто таки непідйомне для непідготовленого мандрівника. Тому любов до туристичних походів плекали із самого малечку.
За плечима рюкзак з металевою рамою «Єрмак», на голові шапка-півник з написом «Спорт» і нерідко з густою бородою – так виглядав типовий турист радянського періоду.
Читайте також: Згадати Все. Переваги і недоліки літнього таборового життя
Вирватися з дому і спробувати виживати в умовах дикої природи – цьому навчали ще зі шкільної парти.
Була гра – військово-спортивна. Називалася «Зорніца», проводилася щороку. Там різні вікові групи брали участь. І частиною гри було навчити людей жити в лісі, розставляти намети. Фактично, це було скопійовано зі скаутів. Та, в принципі, це було цікаво, і багато дітей хотіли брати у цьому участь,
– розповів історик Георгій Касьянов.
Раз в рік кожна школа зобов’язана була виставити команду і на туристичні змагання. І спробуй тільки не зав’яжи морський вузол. Та орієнтуванню в лісі приділяли чи не найбільше уваги. Ну хто ж з нас не пам’ятає як визначити північ?
«Мох на стовбурах дерев – північ. Гола кора – південь. І сонце ніколи не підводить, ну і зірки», – згадує спортивний журналіст Валентин Щербачов.
У нинішнього покоління ці девайси називаються одним словом – GPS-навігатор. А тоді доводилось дорогу шукати навіть… язиком.
Карта – то перший орієнтир. А потім слід не соромитися у місцевих запитати. Ти не знаєш – не роби із себе знавця,
– додав Щербачов.
У які краї могло занести тодішнього туриста – дивіться у програмі.
источник: 24tv.ua
SEO продвижение в Одессе
